Судак — старовинне торгівельне місто; існувало під назвою Сугде́а (грец. Σουγδαία), ґенуезьці називали його Солдайя (італ. Soldaia), давньоруська назва міста — Сурож. Кримське Судак, постале з давнішого Су-гъд-ак, означає «Місто Бика», «Биків-Турів».

     Середньовічна легенда говорить про те, що місто засноване в 212 році від Різдва Христового. Замітки на полях Сугдейського синаксаря повідомляють, що «збудована фортеця Сугдея в 5720 від створення світу», що відповідає 212 р.н. е. Саме в цей час (ІІ -ІІІ ст. н. е.) в Крим прийшли племена аланів. В селі Таракташ археологами виявлено святилище ранніх аланів.

     З кінця VII ст. місто підпало під владу хозарів, у VIII столітті в Сугдеї знаходився намісник хозарського кагана — тархан. Одночасно з цим до середини VII ст. Сугдея стала центром православної єпархії. З другої половини IX ст. почалось будівництво початкових укріплень міста.

     Після ослаблення та занепаду Хозарського каганату був відновлений вплив Візантії.

     З кінця ХІ ст. Сугдея опинилась під владою половців. З другої половини ХІІ ст. в місті з'являються венеціанці та пізанці. Вони торгують тут з купцями з Київської Русі, Половеччини, Середньої Азії. Значного розвитку Судак досяг в ХІІ — ХІІІ ст. і в першій половині ХІV ст. був добре відомий за межами Криму. В цей час місто підтримувало міцні торгівельні і культурні зв'язки з князівствами КиївськоЇ Русі, зокрема з Волинським князівством, Чернігівським князівством та Тмутараканським князівством.     

     У 1222 році на місто нападає іконійський (сельджуцький) султан Ала-ад-дин Кей-Кубад. Сугдея потрапляє в залежність від іконійського султана, але ненадовго — вже в 1223 році монголо-татари захопили та пограбували місто. Через 16 років монголо-татари повернулись, міцно осіли в Криму, який тоді став улусом Золотої Орди. Cугдея знову стала великим міжнародним ринком. Населення міста сягало 8 тис. чоловік. З кінця ХІ ст. в Сугдею прибувають вірмени, які втікають від гніту малоазійських турок. Не вдовольняючись даниною, ординці декілька раз нападають на місто і спустошують його. Судак занепадає.

     У червні 1365 року генуезці займають Солдайю, як тепер стало називатись місто. Власті Кафи, де був центр генуезьких колоній, заборонили Солдайї приймати та відправляти торгові кораблі. Значення міста як торгівельної факторії зменшилось.

     Після того, як турки захопили Константинополь, стан генуезьких колоній в Криму значно погіршився. 31 травня 1475 року турецька ескадра висадила великий десант і з допомогою татарського війська захопила Кафу і Солдайю. Місто втрачає своє торгове значення і стає для турків лише стратегічним пунктом в системі оборони їх кримських володінь. Проте судацькі укріплення впали перед українськими козаками, які за наказом Богдана Хмельницького захопили місто в 1656 році. В кінці ХVІІІ століття в Судацький кадалик Кафинського каймаканства входило 20 поселень від Алушти до Коз.